Людмила Гнипа  (Білан)

 

закінчила наше училище у 2001 році за спеціалізацією "Декоративно-прикладне мистецтво"



Можливо це, нікому і не треба,

Але в житті моєму є потреба.

Писати, малювати та творити ,

І просто жити, жити, жити...


Хмари, о хмари,

Я хочу бути з вами,

Літати, кружляти,

Пролитись дощами.

Ось грім прогримів,

Ну як ти зумів!?...

Навчиш і мене, як радість мине.


Лунає музика дощу,

Краплини, мов поснулі ноти.

Тепер я висплюсь досхочу,

Забувши про усі турботи.

Мелодія, що лине за вікном,

Мені так схожа на зітхання.

Один лиш грім зі своїм злом -

Це сну моєму покарання.


Можливо десь, мене чекає хтось,

Усе життя мене у снах стрічає,

Але зустрітись нам іще не довелось,

Бо в нас адреси один одного немає.

Але я вірю, що колись у натовпі людей,

Ми один одному заглянемо у очі,

Відчуємо тепло, бо погляд цей,

Ми відчуваємо удвох щоночі.

Але поки ми ще не стрілись,

Живи у снах моїх,  благаю,

Щоб всі тривоги розлетілись,

Ми ще зустрінемось - я знаю !!!