АНДРІЙ ДРОФА
Андрій був у першому складі гуртка (2002-2004 рр)
Зазвичай виступав у ролі критика)
Сьогодні працює на каналі "112 Україна"
(натиснувши фото, переходьте за
посиланням)
...Ми "видозмінюємося" майже кожної години. Від
чорного до білого наша душа має мільйони відтінків...
У клопітких днях, у постійних блуканнях за примарами
прогресу ми часто забуваємо про найсвятіше - відвер-
тість, щирість, доброзичливість, гідність. І не маючи
часу розвивати себе духовно, ми зверхньо прикриваємо
душу тим, що під руку попадеться : часто непотребом -
лише для того, щоб приховати свою пустоту, обмежність,
байдужість. І ходимо. Вихваляючись лахміттям, убрані
в гниле риштування, навіть не усвідомлючи, яке приниз-
ливе видовище собою являємо...
Я підпер плечем ворота в рай…
І небо прийняло мене в свої обійми.
Душа зболіла мчить за небокрай,
Звільняючись з тенет
міжпланетарних приймів,-
Наввипередки з часом, думкою і світом.
Вітрила мнимі вітер розправляє,
Лиш здичавілий крик сумління
рветься слідом,
Гарячим полум’ям сліди їй обпікає…
Безтільнтй крик несеться, лине вгору.
Уперто рветься до примарених надій,
Хоч вже й не сподівається на кращу долю,-
Надстрімко мчить він по прямій.
А тіло, втиснуте у коло
Із терну сивих колючок
То облетить свою орбіту кволо,
То мляво скрутиться в гачок…
Настиг життя моє русявий відсвітанок,
Надія вмерла з тілом натотеж,
Але допоки не настав ще ранок,
Душа смілива не помітить меж!