АНДРІЙ ДРОФА


Андрій був у першому складі гуртка (2002-2004 рр)

 Зазвичай виступав у ролі критика)

 

Сьогодні  працює на каналі "112 Україна"

(натиснувши фото, переходьте за посиланням)


 

...Ми  "видозмінюємося" майже кожної години. Від

чорного до білого наша душа має мільйони відтінків...

У клопітких днях, у постійних блуканнях за примарами

прогресу ми часто забуваємо про найсвятіше - відвер-

тість, щирість, доброзичливість, гідність. І не маючи

часу розвивати себе духовно, ми зверхньо прикриваємо

душу тим, що під руку  попадеться : часто непотребом -

лише для того, щоб приховати свою пустоту, обмежність,

байдужість. І ходимо. Вихваляючись лахміттям, убрані

в гниле риштування, навіть не усвідомлючи, яке приниз-

ливе видовище собою являємо...



Я підпер плечем ворота в рай…

        І небо прийняло мене  в свої обійми.

Душа зболіла мчить за небокрай,  

        Звільняючись з тенет

                 міжпланетарних приймів,-

      

Наввипередки з часом, думкою і світом.

Вітрила мнимі вітер розправляє,

Лиш здичавілий крик сумління

                                   рветься слідом,

Гарячим полумям сліди їй обпікає…

        

Безтільнтй крик несеться,  лине вгору.

Уперто  рветься до примарених надій,

Хоч вже й не сподівається на кращу долю,-

Надстрімко мчить він по прямій.

                                                             

А тіло, втиснуте у коло

Із терну сивих колючок

То облетить свою орбіту кволо,

То мляво скрутиться в гачок…

      

Настиг життя моє русявий відсвітанок,

Надія вмерла з тілом  натотеж,

Але допоки не настав ще ранок,

       Душа смілива не помітить меж!