ОЛЕКСІЙ ОСТАПЕНКО

   

На обласному конкурсі "Поетична весна",

що проводився у 2012 році в Лубнах,

здобув перемогу у номінації "Образність".


Автор і виконавець власних  пісень)

 

 



   РОЗДУМИ ВГОЛОС 


Ми залежим від часу –

Він не залежить від нас.

Ходив колись по бруківці,

А зараз – асфальт, «Аdіdаs».

 

                ***

Уява – подруга мені,

Її самотність надихає.

Життя дзвенить в легкій струні,

Струна мені допомагає.

 

                ***

Дитинство моє – у альбомі,

І той альбом – ще чорно-білий.

А зараз все так кольорово,

А світ навколо – сірий…

 

                 ***

Леді з синім кольором волосся –

Нова мода нового століття:

Ми самі із себе сміємося,

Бо не маєм в житті розмаїття?

 

                  ***

Люблю темряву –

У ній брехні не видно.

Люблю її за те,

Що правди не хова.

 

              ***

Світяться дороги уночі,

Мов вулкану лава полонила світ.

Я тримаю свічку у руці,

Щоб побачити хоч трохи людський рід.




ЦЕ НЕБО ПАХНЕ КВІТАМИ

 

Весною - смуток весь облиш,

Люби життя і посміхнись,

Бо Там за тебе хтось просив,

І ти за когось попроси!

 

Це небо пахне квітами,

Безмежжям волі, світла, й ми

Під Божим зором рівні всі,

Тож будьмо вдячні цій красі!

 

Де твої крила, чому не літаєш?

Як  треба казати, чому замовкаєш?

Чому ти мовчиш, чому ти нервуєш,

Коли всі чекають, коли потребують?


  Вікно - мереживо дзеркальне:

Подібне  щось колись я бачив…

Віконця білі уві сні -

Мої крилаті мрії значать…